Рашисти, ми будемо вас вбивати. Єдина українська земля, ви зможете із собою забрати, – та, що залишиться на підошвах ваших чобіт.
Ми будемо вас вбивати і гнати з нашої землі!

І ми знайдемо і покараємо всіх, хто віддавав накази вбивати нас, українців, – наших воїнів, жінок і дітей! Хто стріляв по мирних містах і селах! Хто розстрілював "швидкі" і пожежні машини!

Ми ніколи вам не вибачимо!

Ти сука здохнеш в цім краю

У небі, в полі, у гаю.

Де йдуть без зброї на броню.

Де кажуть на хуй кораблю.

Ти прогниєш у цій землі

На моїй визвольній війні.

Розквітнеш сонях навесні

Могутня армія русні.

За Харків, Марік, за Ірпінь,

За прірву надлюдських терпінь

Наступні десять поколінь

У пеклі скнитимеш. Амінь.

Ми – Чорнобаївка, ти – мрець,

безжально злитий нанівець.

Нам уривається терпець.

Ти здохнеш, сука, накінець!!

Дякую тобi Боже, що Я не москаль!!!